Словник курсу «Як насправді працює комп'ютер»
Словник курсу «Як насправді працює комп’ютер»
Section titled “Словник курсу «Як насправді працює комп’ютер»”Алфавітний покажчик усіх термінів курсу з короткими визначеннями. Для деталей — дивись відповідну лекцію.
- Акаунт — обліковий запис: ідентифікує користувача в системі. (Лекція 39)
- Алгоритм — точний порядок кроків, що веде до результату (рецепт, інструкція LEGO). (Лекція 8)
- Архів — одна «коробка», у якій зібрані багато файлів і папок. (Лекція 22)
- Байт — команда з 8 бітів, може мати 256 різних значень. (Лекція 3)
- Бекап (backup) — копія для відновлення після втрати даних. (Лекція 41)
- Біт — найменша порція даних, може бути
0або1(наче одна лампочка). (Лекція 3) - Блок-схема — малюнок алгоритму зі стрілками та фігурами. (Лекція 8)
- Блоковий пристрій — назва, якою Linux бачить диски та розділи (
/dev/sdaтощо). (Лекція 14)
- Ввід / обробка / збереження / вивід — чотири етапи руху даних у комп’ютері. (Лекція 11)
- Відносний шлях — маршрут від поточної директорії. (Лекція 19)
- Відповідь (response) — те, що сервер повертає: статус, заголовки, тіло. (Лекція 35)
- Відеокарта/графічний процесор (GPU) — особливо добре вміє робити багато обчислень для графіки. (Лекція 11)
- Гілка (branch) — окрема лінія розвитку, яка може існувати паралельно з іншими. (Лекція 46)
- Герц (Hz) — «разів за секунду» для частоти. (Лекція 6)
- Двійкова арифметика — правила додавання чисел, записаних 0/1. (Лекція 10)
- Двійкова система — запис чисел лише двома цифрами
0і1. (Лекція 2) - Дані — цифри, символи чи байти, якими ми цей зміст записуємо. (Лекція 1)
- Десяткова система — запис чисел десятьма цифрами
0–9(як ми звикли в житті). (Лекція 2) - Джерело — хто або що надсилає повідомлення (клавіатура, ти). (Лекція 1)
- Доменна система імен (DNS) — «телефонна книга» Інтернету: пов’язує доменні імена з мережевими адресами. (Лекція 34)
- Доменне ім’я — зручне людям ім’я сайту (наприклад
example.com). (Лекція 34) - Драйвер — програмний «перекладач» між ОС і конкретним пристроєм. (Лекція 16)
- Життєвий цикл процесу — створення → виконання → завершення. (Лекція 25)
- Заголовок — початок файлу, де часто записана службова інформація про формат. (Лекція 18)
- Залежність (dependency) — компонент, який потрібен іншій програмі, щоб працювати. (Лекція 28)
- Запис (record) — окремий елемент даних у DNS (наприклад A/AAAA-адреса). (Лекція 34)
- Затримка доступу — час, який потрібен, щоб дістатися до даних. (Лекція 14)
- Змінна Bash — іменований контейнер для тексту (наприклад
name="Marko"). (Лекція 51) - Значення кешу (TTL) — скільки часу можна зберігати відповідь, перш ніж спитати знову. (Лекція 34)
- Звуку хвиля — зміни тиску повітря, які мікрофон перетворює на сигнал. (Лекція 6)
- Ідентифікація (identification) — назва імені користувача, тобто «хто ти». (Лекція 39)
- Інформація — зміст, який ми розуміємо («обід готовий»). (Лекція 1)
- Інструкція — один конкретний крок для виконавця. (Лекція 8)
- Інтерфейс — домовлені правила з’єднання й обміну між пристроями. (Лекція 15)
- Кадр (frame) — одна картинка відео; відео — це швидка серія кадрів. (Лекція 6)
- Каталог (директорія) — «папка», контейнер для файлів та інших каталогів. (Лекція 19)
- Кеш — запас актуальних даних, щоб швидше відповідати на повторні запити. (Лекція 13)
- Кіло- (k/i-) — «тисяча» (kB) або «1024» (KiB) — звідси й плутанина з одиницями. (Лекція 3)
- Код — вказівки, що робити (рецепт). (Лекція 8)
- Код символу — номер, який домовлено дати кожному символу (наприклад
A= 65). (Лекція 4) - Кодова точка — номер конкретного символа в Unicode. (Лекція 4)
- Кодек — програма-правила, що стискають і розпаковують відео чи звук. (Лекція 6)
- Комбінація — один із можливих наборів 0/1 у бітах. (Лекція 3)
- Конфігурація — налаштування, які описують, як має працювати програма чи система. (Лекція 29)
- Контекст — додаткові знання, що допомагають зрозуміти, що означають дані. (Лекція 1)
- Кореневий каталог (root directory) — верхівка дерева файлів Linux, позначка
/. (Лекція 19) - Криптографічний хеш — односторонній відбиток фіксованої довжини. (Лекція 40)
- Ланка даних (pipe) — з’єднує вивід однієї програми з введенням іншої. (Лекція 50)
- Лог (журнал) — запис подій, який допомагає зрозуміти «що сталося». (Лекція 29)
- Локальна мережа (LAN) — пристрої вдома або в школі. (Лекція 30)
- Loopback — механізм «адреси самого комп’ютера»; у IPv4 це
127.0.0.1. (Лекція 31) - Lossless (без втрат) — стиснення, при якому все відновлюється точно. (Лекція 7)
- Lossy (з втратами) — стиснення, що відкидає частину деталей, менш помітних оку. (Лекція 7)
- Магічні байти (magic bytes) — характерні байти на початку, за якими впізнають формат. (Лекція 18)
- Маршрут — шлях, яким пакети рухаються від відправника до отримувача. (Лекція 30)
- Метадані — дані про дані: ім’я, розмір, час зміни, права доступу. (Лекція 17)
- Мережевий інтерфейс — точка підключення комп’ютера до мережі. (Лекція 31)
- Мережа — пристрої, з’єднані для обміну даними. (Лекція 30)
- Мілісекунда (ms) — одна тисячна секунди. (Лекція 33)
- Монтування (mount) — прикріплення файлової системи до каталогу в дереві
/. (Лекція 21)
- Надлишковість — повтори й закономірності, які можна прибрати під час стиснення. (Лекція 22)
- Накопичувач (SSD/HDD) — «шафа»: довготривале зберігання файлів. (Лекція 13)
- Основа системи — скільки різних цифр використовуємо (для двійкової — 2). (Лекція 2)
- Операційна система (ОС) — «керівник» ресурсів: керує програмами, пам’яттю, файлами, пристроями. (Лекція 23)
- Оперативна пам’ять (RAM) — «робочий стіл»: тут лежить те, з чим працюємо зараз; швидко, але тимчасово. (Лекція 13)
- Отримувач — хто або що приймає повідомлення (програма). (Лекція 1)
- Пакет (package) — підготовлений набір для системи: виконувані файли + бібліотеки + документація. (Лекція 28)
- Пакетний менеджер — програма, що встановлює та обліковує пакети й залежності. (Лекція 28)
- Пакет (packet) — маленька порція даних зі службовою інформацією для доставки. (Лекція 30)
- Пароль — секретне слово або фраза для автентифікації. (Лекція 39)
- Парольна фраза — довга комбінація, яка краща за короткий «хитрій» пароль. (Лекція 39)
- Перенос — одиниця, яка переходить у сусідній більший розряд, коли сума не вміщується в один. (Лекція 10)
- Периферія — пристрої «навколо» комп’ютера (клавіатура, миша, монітор, принтер). (Лекція 15)
- Піксель — найменша кольорова «цеглинка» зображення. (Лекція 5)
- Пісочниця (sandbox) — навчальна зона, де безпечно експериментувати. (Лекція 20)
- Планування (scheduling) — вирішення ОС, хто з програм коли отримує процесор. (Лекція 23)
- Повідомлення — передана порція даних від джерела до отримувача. (Лекція 1)
- Привілеї — дозволи, які має користувач або команда. (Лекція 27)
- Приватна адреса — адреса для внутрішньої мережі. (Лекція 31)
- Принтер — пристрій виведення. (Лекція 15)
- Програма — файл із інструкціями, що лежить на диску. (Лекція 25)
- Протокол (protocol) — домовленість про порядок, формат і правила взаємодії між компонентами. (Лекція 36)
- Псевдокод — запис алгоритму «по-людськи», між звичайною мовою і кодом. (Лекція 8)
- Пристрій введення — надсилає дані комп’ютеру (клавіатура, камера, мікрофон). (Лекція 15)
- Пристрій виведення — показує/віддає результати (монітор, колонки, принтер). (Лекція 15)
- Порт (port) — логічний номер «дверей», через які сервер приймає запити. (Лекція 38)
- Процес — запущений, «живий» екземпляр програми зі своєю пам’яттю та станом. (Лекція 25)
- Простір імен Unicode (Unicode) — велика система номерів для символів багатьох мов, знаків та emoji. (Лекція 4)
- Публічний репозиторій — доступний усім; перед публікацією треба перевірити приватність. (Лекція 45)
- Растрове зображення — картинка як прямокутна сітка пікселів. (Лекція 5)
- Рекурсія — коли функція викликає саму себе. (Не використовується в курсі)
- Репозиторій (repository) — перевірене джерело, звідки беруться пакети. (Лекція 28)
- Ресурс — щось спільне, чим користуються програми: CPU, RAM, SSD, мережа. (Лекція 23)
- Різниця (diff) — те, що відрізняє дві копії. (Лекція 41)
- Розподілений — (Не використовується в курсі)
- Розширення — частина імені після крапки (
.txt,.py); підказка, а не гарантія формату. (Лекція 17) - Розряд — позиція в числі зі своєю вагою (одиниці, двійки, четвірки…). (Лекція 10)
- Роздільна здатність — скільки пікселів у ширину й висоту (наприклад 800×600). (Лекція 5)
- Розділ (partition) — частина одного фізичного диска, «секція шафи». (Лекція 21)
- Роутер (router) — пристрій, що передає пакети між мережами. (Лекція 32)
- Самостійне навчання — (Не використовується в курсі)
- Сервер (server) — сторона, що слухає й відповідає за правилами протоколу. (Лекція 37)
- Сертифікат — електронний документ, що підтверджує справжність сервера. (Лекція 35)
- Системна плата (motherboard) — велика плата, яка з’єднує та «знайомить» компоненти. (Лекція 11)
- Системний виклик — «прохання» програми до ядра щось зробити. (Лекція 24)
- Сітка пікселів — (Див. растрове зображення)
- Соль (salt) — додаткове випадкове значення для ускладнення підбору паролів. (Лекція 40)
- Сортування — (Не використовується в курсі)
- Спостереження за системою — (Див. системна діагностика)
- Стиснення (compression) — упакувати ті самі дані, щоб вони займали менше місця. (Лекція 7)
- Суматор — електронна схема, яка додає двійкові числа. (Лекція 10)
- Тимчасова пам’ять — зникає, коли зникає живлення. (Лекція 13)
- Типові порти — 80 (HTTP), 443 (HTTPS), 22 (SSH). (Лекція 38)
- Точка доступу (access point) — те, що створює Wi‑Fi-хмаринку. (Лекція 32)
- Точка монтування — каталог, у який «вставляється» змонтована файлова система. (Лекція 21)
- Транзистор — маленький електронний «перемикач», з яких будуються логічні схеми процесора. (Лекція 10)
- Таблиця істинності — перелік усіх можливих комбінацій входів і результату. (Лекція 9)
- Умова — вираз, який можна оцінити як істинний або хибний. (Лекція 9)
- Унікальний ідентифікатор — (Див. PID)
- Файл — контейнер байтів, у якого є вміст, ім’я та метадані. (Лекція 17)
- Файлова система — структура, яка організовує файли та каталоги. (Лекція 19)
- Формат файлу — правила, за якими впорядковані байти (PNG, ZIP, PDF…). (Лекція 18)
- Фішингове повідомлення — повідомлення, мета якого — змусити зробити дію. (Лекція 42)
- Хеш (hash) — односторонній відбиток фіксованої довжини. (Лекція 40)
- Хост — комп’ютер або пристрій у мережі. (Лекція 31)
- Хостинг — сервіс зберігання репозиторіїв. (Лекція 45)
- Цілісність (integrity) — стан, коли байти даних залишилися незмінними. (Лекція 40)
- Цифровий відбиток — (Див. хеш)
- Частота (GHz) — скільки тактів за секунду; важлива, але не єдиний показник швидкості. (Лекція 12)
- Чотири етапи — ввід, обробка, збереження, вивід. (Лекція 11)
- Шар (layer) — один рівень стеку комунікацій; шари працюють один поверх одного. (Лекція 36)
- Шлях — маршрут до файлу в дереві папок. (Лекція 17)
- Шлюз за замовчуванням (default gateway) — типовий наступний крок для трафіку поза локальною мережею. (Лекція 32)
- Шифрування (encryption) — перетворення даних на незрозумілі без ключа. (Лекція 40)
- Шифр Цезаря — навчальне правило зсувати літери на фіксовану кількість кроків. (Лекція 7)
- Шум — усе, що заважає правильно зрозуміти повідомлення. (Лекція 1)
- Щільність — (Не використовується в курсі)
- Ethernet — кабельна мережева технологія. (Лекція 30)
- Електронна пошта — (Див. SMTP)
- Ентропія — (Не використовується в курсі)
- Юнікод — (Див. Unicode)
- Ядро (kernel) — серце Linux, що керує залізом і має багато вбудованих драйверів. (Лекція 16)
- Ядро (core) — один «виконавець» усередині процесора; кілька ядер працюють паралельно. (Лекція 12)
Команди Linux
Section titled “Команди Linux”| Команда | Що робить | Лекція |
|---|---|---|
apt install |
Встановлює пакет | 28 |
apt update |
Оновлює інформацію про пакети | 28 |
bash |
Запускає Bash-скрипт | 51 |
cat |
Показує вміст файлу | 50 |
chmod +x |
Додає право на виконання | 26, 51 |
chown |
Змінює власника файлу | 26 |
cp |
Копіює файли | 20 |
curl |
Запитує ресурси через термінал | 35 |
df -h |
Вільне місце на файлових системах | 48 |
dig |
DNS-запит | 34 |
echo |
Виводить текст у stdout | 50 |
file |
Визначає тип файлу | 17 |
free -h |
Показує обсяг RAM | 48 |
getent |
Отримує дані з бази | 34 |
git add |
Додає зміни до staging area | 44 |
git branch |
Показує всі гілки | 46 |
git commit |
Зберігає staged-зміни в історію | 44 |
git diff |
Показує різницю між версіями | 44 |
git init |
Створює Git-репозиторій | 43 |
git log --oneline |
Показує короткий список commits | 44 |
git pull |
Отримує віддалені зміни | 45 |
git push |
Надсилає commits у remote | 45 |
git remote -v |
Показує налаштовані remotes | 45 |
git status |
Показує стан working tree | 44 |
git switch -c |
Створює нову гілку | 46 |
grep |
Фільтрує рядки за шаблоном | 50 |
ip a |
Показує адреси та інтерфейси | 31 |
ip route |
Показує таблицю маршрутів | 32 |
kill |
Надсилає сигнал процесу | 49 |
lscpu |
Інформація про процесор | 48 |
lsblk |
Список блочних пристроїв | 14, 48 |
lsusb |
Список USB-пристроїв | 15, 48 |
lspci |
Показує пристрої на шині PCI | 16 |
mkdir |
Створює каталог | 20 |
mv |
Переміщує або перейменовує файли | 20 |
nproc |
Показує кількість логічних CPU | 51 |
nslookup |
DNS-запит | 34 |
ping |
Перевіряє мережеву доступність | 33 |
ps |
Показує процеси | 25 |
rm |
Видаляє файли | 20 |
rsync |
Копіювання з прискоренням | 41 |
sha256sum |
Рахує SHA-256 для файлу | 40 |
ssh |
Захищений віддалений shell | 36 |
ss -ltn |
Показує слухаючі TCP-сокети | 38 |
sudo |
Виконує команду з підвищеними правами | 27 |
top |
Динамічний перегляд процесів | 25, 49 |
touch |
Створює порожній файл | 20 |
uname |
Інформація про ядро ОС | 48 |
whoami |
Показує ім’я користувача | 27 |
xxd |
Показує байти файлу у hex-вигляді | 18 |
zip / unzip |
Пакування та розпакування архівів | 22 |
Python-функції та модулі
Section titled “Python-функції та модулі”| Функція/Модуль | Що робить | Лекція |
|---|---|---|
chr() |
Повертає символ за номером | 4 |
hashlib |
Хешування | 40 |
input() |
Зчитує текст з клавіатури | 1 |
int() |
Перетворює на ціле число | 1 |
ord() |
Дає номер символа | 4 |
os |
Доступ до операційної системи | 52 |
pathlib.Path |
Робота з шляхами | 52 |
platform |
Інформація про ОС та Python | 52 |
print() |
Виводить текст | 1 |
socket |
Мережеві операції | 52 |
shutil |
Високорівневі файлові операції | 52 |
shutil.disk_usage |
Інформація про місце на диску | 52 |
type() |
Показує тип даних | 1 |